ФОРМИРОВАНИЕ ПОЭТИЧЕСКОЙ НОРМЫ НЕМЕЦКИХ СТИХОТВОРНЫХ ТЕКСТОВ СРЕДНЕВЕРХНЕНЕМЕЦКОГО ПЕРИОДА

кандидат филологических наук, доцент Ходаковская Н. Г.

Украина, Киев, Киевский национальный лингвистический университет

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ PDF

Abstract.

The article studies the problem of the origin and formation of the poetic norm of German verse texts in the Middle High German period. The theoretical substantiation of the concepts «norm» and «poetic norm» in linguistics is provided. In the proposed article, the poetic norm of the verse texts of the Middle High German period is considered in diachrony. The focus of the article is the poetic texts of well-known German poets in this period of the German language development, namely knightly poetry, which is represented by two genres: a poetic knightly romance and knightly lyric poetry (minnesang). In the poetic texts of the poets of XII-XIII centuries it is determined the tendency towards the unification of the literary language on the South German basis, a supradialect version of the German language arises that contributed to the subsequent formation of the German literary language. It is determined that the development of secular fiction is one of the striking features of the cultural and historical development of the Middle High German period. Particular attention is focused on the functional-stylistic features of linguistic units of poetic texts as the most important criteria for the formation of a poetic norm. The basis for the supradialect version of the German language used in knightly poetry was the South German (Alemannian and Bavarian) dialects. In addition, during this same period there was another north-western (Rhine) center of poetic culture and language. On the basis of the material analyzed, it was find out that there was no single literary language in medieval Germany, as before.

Keywords: norm, poetic norm, knightly poetry, Middle High German period, poetic text.

References

1. Алексеев М. П., Жирмунский В. М., Мокульский С. С., Смирнов А. Л. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение / М. П. Алексеев, В. М. Жирмунский, С. С. Мокульский, А. Л. Смирнов. – 4-е изд. – М. : Высшая школа, 1987. – 415 с.
2. Виноградов В. В. Проблема исторического взаимодействия литературного языка и языка художественной литературы.  Вопросы языкознания. – 1955. – № 4. — С. 3-35.
3. Винокур Г.О. О языке художественной литературы / Григорий Осипович Винокур. – М. : Высшая школа, 1991. – 448 с.
4. Гухман М. М., Семенюк Н. Н. История немецкого литературного языка IX-XV вв. / М. М. Гухман, Н. Н. Семенюк. – М. : Наука. – 1983. – 199 с.
5. Казарин Ю. В. Поэзия и литература: книга о поэзии : [монография] / Юрий Викторович Казарин. – Екатеринбург : Издательство Уральского университета. – 2011. – с. 168.
6. Левицький В. В. Історія німецької мови. Посібник для студентів вищих навчальних закладів [Текст] / Віктор Васильович Левицький. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 216 с.
7. Лотман Ю.М. Структура художественного текста // Юрий Михайлович Лотман. Об искусстве. – СПб. : «Искусство – СПБ», 1998. – С. 14 – 285.
8. Норма и язык художественной литературы [Текст] / Будагов Р. А. // Будагов Р. А. Литературные языки и языковые стили. – М., 1967. – С. 40-67.
9. Ожегов, С. И. Очередные вопросы культуры речи / С. И. Ожегов // Лексикология. Лексикография. Культура речи. – М., 1974. – С. 259–260.
10. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми : [підручник] / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля – Київ, 2008. – 712 с.
11. Струганець Л. В. Культура мови [словник термінів] / Л. В. Струганець. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 125 с.
12. Українська мова : Енциклопедія / Редкол. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М.П. та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
13. Ягупова Л. М. Мовно-географічна варіативність системи середньоверхньонімецьких префіксальних іменників : [монографія] / Л. М. Ягупова. – Донецьк, 2007. – 605 с.
14. Brinkmann H. Zu Wesen und Form mittelalterlicher Dichtung / Hennig Brinkmann. – Halle (Saale) : Max Niemeyer Verlag. – 1998. – 204 s.
15. Ehrismann O. Einführung in das Werk Walters von der Vogelweide / Otfrid Ehrismann. – WBGI Darmstadt, 2008. – S. 144.
16. Jung W. Poetik. Eine Einführung / Werner Jung. – 1. Aufl. – Stuttgart : W. Fink. – 2007. – 296 S.
17. Schieb G. Versuch einer Charakteristik der grundlegenden Kommunikationsbeziehungen um 1200 (Gedanken zu einigen Voraussetzungen einer Geschichte der deutschen Nationalsprache) / Gabriele Schieb. – ZPSK, 1980. – H. 3, Bd. 33. – S. 330-335.
18. Simrock K.J. Das Nibelungenlied / Karl Josef Simrock. – Anaconda; Auflage : Erstausgabe (20. Februar 2008). – 368 S.
19. Wießner E., Burger H. Die höfische Blütezeit. – Deutsche Wortgeschichte. – 3. Auflage. (Hrsg.) Friedrich Maurer u. Heinz Rupp. – Bd.1 Berlin, New York, 1974. – S. 189-253.
20. Wilhelm Fr. Corpus der altdeutschen Originalurkunden bis zum Jahr 1300 / Fr. Wilhelm. – Lahr (Baden) : Moritz Schauenburg K.-G., 1943. – Bd. 2, 1283-1292, Nr. 565-1657. – 812 S.
21. [http://www.fabelnundanderes.at/heinrich_von_morungen.htm].