ЕКФРАЗИС СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ В ЖАНРІ МУЗИЧНОГО ПОРТРЕТУ

Вежневець Ірина Леонідівна

Україна, Київський інститут музики ім. Р. М. Гліера, викладач факультету
«Музичне мистецтво», здобувач кафедри естрадного виконавства Національної академії, керівних кадрів культури і мистецтва

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ PDF

Abstract.

The article is dedicated to the issue of ecphrasis in the synthetic genre of the musical portrait in chamber and vocal works of the French composer F. Poulenc. The main task is to review the inter-art relations, cultural communication, and intermediality that is connected to the differentiating features of the visualization of avant-garde fine arts objects in the musical art, characterized by the willingness to transfer nonverbal images in a verbal manner. The scientific novelty is in the study of the specific features of the ecphrasis in works of F. Poulenc, through the example of the vocal cycle “Le Travail du Peintre” that is identical in its dramaturgical structure to the literary cycle; parallels are drawn with characteristic modern directions of avant-garde pictorial art for the composer – cubism, surrealism, etc. The major feature of the cycle becomes the application of the genre of the musical portrait for the depiction of the personalities of avant-garde artists and the generalized image of the artist. The conclusion of this study is the fact that due to the deep interconnection between literature and fine arts in the vocal cycle of F. Poulenc, the elements of ecphrasis are made evident, which intensifies the visualization of the objects of the fine arts, deepens the discovery of hidden meanings, which is much more versatile and significant from the position of the understanding of the psychologism of the musical portrait.

Keywords: intermediality, ecphrasis, musical portrait, synthesis of arts, psychology.

References

1. Геллер Л. Воскрешение понятия, или Слово об экфрасисе / Леонид Геллер // Экфрасис в русской литературе : сборник трудов Лозаннского симпозиума / [под ред. Л. Геллера]. – М. : МИК, 2002. – с.18
2. Зенкин К. Слово в музичному світі Мессіана як знак «божественної присутності» // Ізраїль XXI / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: http://www.21israel-music.com
3. Исагулов Н. Интермедиальность как предмет научных исследований. // [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://inter-mediality. blogspot.com/2013/05/blogpost_10.html
4. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог и роман / Юлия Кристева // Французская семиотика: от структурализма к пост- структурализму / Пер. с фр. и вступ. ст.
Г. К. Косикова. – М.: Издательская группа „Прогресс‖, 2000. – С. 427–457.

5. Ларбе Ч., Солер П. Літературна методологія 1995, 193 с. [in French]
6. Лотман Ю. Чему учатся люди. // Статьи и заметки. – М.: Центр книги ВГБИЛ
им. И. М. Рудомино, 2010. – 416 с.

7. Мітчелл В. Я. Т. Екфразис та інше [Електронний ресурс] / В. Я. Т. Мітчелл, // Теорія
зображень: нариси словесного та візуального уявлення. — Чикаго: Університет. від Чикаго Преса, 1995 р. — 154 с. — режим доступу: http://www.rc.umd.edu/editions/shelley/medusa/mitchell.html.
8. Нейбауер Дж. Емансипація музики з мови: виїзд з Мімесіса в естетику вісімнадцятого століття. — Нью-Хейвен, Кентуккі: Yale UP, 1986. — 108 с. [in English]
9. Просалова В. Екфразис у художньому досвіді Г. Мазуренко. // Славянские литературы в контексте мировой. – Минск: Издательский центр БГУ, 2011. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://elib.bsu.by/handle/123456789/37275
10. Плейнет М. Картина та система. Переклад С. Н. Годфрі. — Чикаго: Університет. Чиказької преси, 1994. — С. 7-79. [in English]
11. Тарасті Е. Семіотика класичної музики: як Моцарт, Брамс і Вагнер поговорити з нами. Берлін-Бостон, Грюйтер, 2012. — 480 с. [in English]